Що таке ощадливе виробництво?

Концепція ощадливого виробництва (lean-методологія) зародилася на автомобільних заводах Японії після Другої світової війни. В умовах зруйнованої економіки промисловці відчували гостру нестачу ресурсів, тому на перший план вийшло завдання мінімізації втрат та витрат.

Ринок також диктував нові умови. Низька купівельна спроможність населення та необхідність відновлювати народне господарство формували попит на практичні моделі автомобілів, що рідко ламаються.

При цьому, щоб триматися на плаву, японським компаніям потрібно було витримувати конкуренцію з успішним американським автопромом. Якість продукції відігравало визначальну роль.

У таких умовах на початку 50-х років минулого століття на заводі Toyota Motor зародилася особлива система управління підприємством, яка сьогодні у всьому світі відома як lean – ощадливе виробництво. Ця система заснована на ідеї безперервного вдосконалення робочих процесів з метою усунення всіх видів втрат за максимальної орієнтації виробництва на споживчий попит.

Головний компонент lean-методології – це поняття процесу створення цінності для споживачів. Цінність з'являється в результаті дій, які важливі для покупця, наприклад, безпосереднє виготовлення, обробка та удосконалення продукту.

Усі дії, які безпосередньо не відносяться до виробничого процесу і важливі тільки для виробника (усунення дефектів, зберігання та транспортування продукції тощо), відносять до втрат.

Втрата, або японською "муда" — це дія, яка споживає ресурси, але не несе цінності споживачам. Згідно з ощадливою концепцією, необхідно постійно прагнути скорочення таких дій за рахунок удосконалення технологічних процесів, підвищення якості продукції та гнучкої системи планування, орієнтованої на запити ринку.

Наша компанія пропонує онлайн тренінги Організація ощадливого виробництва на промисловому підприємстві (lean manufacturing) – практика застосування

Цілі lean-виробництва
Головна мета lean-виробництва - мінімізація тимчасових, трудових та матеріальних втрат на всіх етапах створення цінності для споживачів. Згідно з ощадливою концепцією, виділяють вісім видів втрат:

Перевиробництво. Вважається найбільш серйозною причиною втрати ресурсів, оскільки потребує витрат на виробництво, транспортування та зберігання нерозпроданої продукції. При цьому не гарантує отримання прибутку надалі, оскільки товар може виявитись не затребуваним.

Зайві запаси. Матеріали для виробництва, закуплені або виготовлені на користь – це заморожені фінанси підприємства. На відміну від живих грошей запаси потрібно правильно зберігати і вести їх облік, що несе додаткові витрати.

Незавершене виробництво та очікування. Продукти та деталі, що очікують на обробку, вимагають додаткових витрат, як і зайві запаси.

Неправильна логістика. Витрати транспортування споживають ресурси підприємства міста і входять у вартість готової продукції, але з несуть жодної цінності споживачам. Крім того, переміщення товарів пов'язане з ризиком пошкоджень, можливих аварій та збільшенням накладних витрат.

Бракована продукція. Витрати на перевипуск та утилізацію продукції з дефектами.

Зайві етапи виробничих процесів. До цієї групи відносять дії персоналу, виконання яких можна скоротити за часом або виключити з технологічного ланцюжка без шкоди для виробництва.

Недосконала розробка. Нестача виробничих потужностей та технологічних можливостей задоволення всіх запитів споживачів до продукту.

Неправильне кадрове керування. Втрати ресурсів, пов'язані з навантаженням персоналу чи неправильним розподілом функцій між співробітниками. Сюди також належать нереалізований творчий потенціал працівників.

Щоб усунути або мінімізувати всі види втрат, необхідно прагнути досягнення цілей, які становлять основу концепції ощадливого виробництва:
- Виробляти рівно стільки продукції, скільки потрібно споживачам.
- Досягти найвищої якості продуктів/послуг за нульового відсотка виробничого шлюбу.
- Гарантувати замовнику швидку та безпечну доставку продукції.
- скоротити площу складських приміщень до необхідного мінімуму.
- Використовувати матеріальні, тимчасові та трудові ресурси максимально ефективно за допомогою сучасних технологій.
- залучити кожного співробітника підприємства до процесу створення цінного продукту, розкрити творчий потенціал працівників.

Принципи ощадливої концепції
Основні принципи ощадливої концепції, на перший погляд, досить прості. Однак вони зводяться до ряду процесів, які неможливо запустити та реалізувати без ретельного планування та відповідального ставлення до нововведень усіх працівників підприємства.

Пропонуємо онлайн семінари організація ощадливого виробництва на промисловому підприємстві (lean manufacturing) – практика застосування

Перехід на ощадливу систему включає кілька етапів:

Визначення цінності товару/послуги з погляду споживача. На даному етапі відокремлюють дії виробничого ланцюжка, що несуть цінність для споживачів, від дій, які потрібні лише виробнику.

Визначення оптимального порядку дій створення цінного продукту. Формування виробничого ланцюжка від планування до постачання готового продукту споживачеві з урахуванням мінімізації всіх можливих втрат.

Формування безперервного потоку процесів створення цінного продукту. Безпосередня розбудова виробничого процесу. На цьому етапі роботу співробітників вибудовують відповідно до lean-концепції: прибирають або скорочують операції, які не створюють цінності для споживачів, оптимізують порядок дій з метою мінімізації простоїв та очікувань, вводять недостатні технологічні та виробничі потужності тощо.

"Витягування" продукту споживачами. Цей специфічний термін означає, що компанія повинна виробляти тільки той продукт, який потрібний споживачам, і лише в тій кількості, яка їм потрібна.

Постійне вдосконалення виробничого процесу. Ощадлива система вводиться на постійній основі, а не обмежується разовою оптимізацією. Усі співробітники підприємства задіяні у поліпшенні роботи компанії та усуненні втрат там, де це можливо.

Пропонуємо статті з нашого сайту - основні методи нормування праці, навіщо потрібно нормування праці? переговори з постачальниками під час кризи, а також - як працювати з постачальниками: взаємодія та організація роботи із закупівель?